Як отримати посвідчення водія в Південній Кароліні

Приїхали ми в США на розслабоні, думали що всю інформацію заздалегідь продивились. Але як виявилось багато нюансів про отримання посвідчення водія ми не знали, що призвело до зайвих рухів і збирання купи папірців. Як виявилось здати теорію і практику дуже просто, а от назбирати потрібні папірці складніше. Але про все по-порядку. Всі корисні джерела, якими ми користувались при підготовці, а також короткий опис документів, які необхідні для отримання посвідчення водія (driver license) будуть в самому кінці.

Отже, начитались ми інформації, що спокійно можемо йти до місцевого МРЕО (SCDMV) з нашими посвідченнями водія, підготувались до здачі тесту і поїхали раненько. Показуємо посвідчення водія жіночці, що продивляється документи і видає електронні номерки, а вона питає – а в вас є міжнародні посвідчення водія (international driver permit). Я здивована, бо завжди вважала, що в мене якраз і є міжнародне посвідчення водія. Кажу їй то це ж вони і є – англійською ж все перекладено. Ні, каже вона, в вас категорія B, а це може бути що завгодно, я не розумію що це, треба переклад. Як виявилось, в США для керування автомобілем потрібна категорія D.

Розчаровані ми пішли з папірцями, які повинен заповнити сертифікований перекладач даними з наших українських водійських посвідчень. Я ще довго не могла заспокоїтись, що їм потрібен переклад всього лише категорії B на категорію D. І це все, бо інша інформація на моєму посвідченні водія англійською. Андрію треба було перекласти трохи більше, бо в нього старий роздрукований на принтері заламінований папірець.

Довго шукали перекладачів, які б не просто зробили переклад, а і заповнили спеціальну форму 4030 для DMV та надали би листи, що перекладач сертифікований. Потім я довго не могла змиритись з ціною на ці послуги 50 доларів за 1 пакет документів, але знижку в 20 баксів мені вдалось отримати. І все ж таки довелось скористатись послугами перекладачів, адже ми не знали, що може знадобитись саме міжнародне посвідчення водія, яке, як виявилось, можна отримати в Україні з початку 2017 року. В мене є припущення, що у великому місті, або в іншому штаті наші посвідчення водія підійшли б, але тут сперечатись не було сенсу.

Отримали документи поштою, взяли автівку на прокат, щоб я могла потренуватись їздити перед складанням іспиту, адже практики давно не було і направились в офіс DMV знову. Вирішили спочатку скласти тест, а потім вже практику. Документи перевірили та видали номерок з анкетою, яку треба заповнити. Дочекались нашої черги і тут виявляється, що один з папірців ми забули – це форма I-94, якщо чесно, я так і не зрозуміла навіщо ця форма потрібна, заповнюється вона онлайн самостійно. Довелось нам їхати додому за цією формою. Цікаво, що ми її роздрукували і знали, що вона є в переліку документів, але чомусь забули взяти.

В мене документи прийняли, і я пішла складати тест. Сам тест виявився дуже простий, питання зрозумілі, відповіді теж без прихованого сенсу. Не дивлячись на те, що здавала я англійською тут тест був для мене простіший, ніж коли я отримувала посвідчення водія у Києві. В тесті 30 питань і можна зробити 6 помилок. Як тільки ви відповідаєте вірно на 24 питання, то тест закінчується. Ціна тесту  2 доллари.

Коли я вийшла, Андрій все ще стояв біля стійки і щось очікував. Йому помилково видали папірець, який являється тимчасовим посвідченням водія. Потім помилку помітили і папірець відібрали, поки все переоформлювали Андрій вже не встигав пройти тест, адже офіс вже зачинявся.

Наступного дня ми знову поїхали в офіс DMV. Я – для того щоб скласти практичний тест, Андрій для того щобскласт обидві частини тесту. Прийшли ми в офіс DMV о 10й, а звільнились тільки о 2й. Стільки папірців і перевірок, що там можна залишитись і на весь день, якщо людей буде більше. Але навіть не заважаючи на те, що все було так довго сервіс мені сподобався, всі люди привітні і намагаються допомогти.

Настала моя черга складати практичний тест. Їздили ми приблизно хвилин 20, робили різні повороти праворуч, ліворуч і все по місту. Потім заїхали на вузеньку вуличку, де треба було зробити розворот в 3 прийоми не з’їжджаючи з дороги. Розворот я з робили в 5 прийомів, тому що не була впевнена в габаритах автівки і боялась з’їхати з дороги. Потім треба було з’їхати з дороги одним колесом і виїхати на дорогу задом і потім просто їхати задом в своїй смузі. До такого повороту я теж не була готова і проїхала частково по сусідній смузі. Далі знову катались і приїхали до офісу DMV, де потрібно було зробити паралельне паркування. Це ми з Андрієм добре натренували, тому все вийшло. І все, не заважаючи на те, що з їздою задом і розворотом в мене були проблеми я склала. Екзамен дуже сподобався і, навіть якщо б я його завалила, я б все одно була задоволена, тому що в мене дійсно перевіряли те, як я вмію безпечно водити. Пригадую, коли я складала практичний тест в Києві, то потрібно було вивчити маршрут заздалегідь, тому що ті, хто приймав екзамен, спеціально казали зупинитись у місці, де знак “Зупинка транспорту” не видно за деревами, тобто якщо не знати, що він там є, то його просто не побачиш.

Відео як я паралельно паркувалась

Своїми враженнями ділиться Андрій:

Не такий стрьомний тест, як я собі його змальовував в уяві. Хвилювався за обидві частини – в теоретичній остерігався запитань щодо балів, проміле та інших адміністративного типу запитань. В практичній частині хвилювався, щоб водити не так, як звик, а так, як треба, щоб скласти тест, тобто – не перевищувати швидкість навіть на кілометр, зупинятися до стоп лінії і т.п. Теоретичний тест включав в себе питання тільки на розуміння ситуації на дорозі, знаки і швидкісний режим, декілька питань пропустив, в одному необачно відповів і помилився, але отримав заповітні 24 вірних відповіді досягнувши 28 запитання. Задоволений я вийшов з кабінки і став очікувати на практичний тест, який в той самий момент складала Маріна. Я вийшов на вулицю і став свідком того, як Маріна складала паралельне паркування (відео знімав я).

Практичний тест я складав десь через 30 хвилин після Марини. Спочатку екзаменатор протестував автомобіль, на якому ти складаєш на коректність роботи двірників, поворотників, світла та гальмівних вогней (ось так я і дізнався як все це називається англійською). Після того він сів на пасажирське місце і попередив, що не буде давати інструкцій, які суперечать правилам і що помітки, які він робить в себе – це не обов’язково знятий за щось бал. Далі ми поїхали, я дещо нервував, але зміг опанувати себе, і в результаті, я втратив тільки декілька балів за неввімкнений поворотнік вже самому кінці – на автодромі під час виконання паралельного паркування. Ось так паралельне паркування виконував я:

Ось і все, ми отримали папірець з тимчасовим посвідченням водія, а от пластиковий варіант ми отримаємо поштою впродовж 60 днів. Ось така процедура для тих у кого робоча віза.

Перелік джерел, якими ми користувались під час підготовки до здачі екзаменів на отримання посвідчення водія:

  1. Книжка з правилами для штату Південна Кароліна тут.
  2. Теоретичні тести для штату Південна Кароліна тут. На цьому сайті є можливість обрати і інші штати.
  3. Відео англійською мовою з корисними порадами як скласти тест тут і тут
  4. Офіційний сайт DMV в Південній Кароліні
  5. Сайт фірми, де можна зробити сертифікований переклад посвідчення водія.
  6. Відео, яке допомогло навчитись правильно виконувати паралельне паркування.

Перелік документів, який нам знадобився в штаті Південна Кароліна для отримання посвідчення водія (:

  1. Паспорт з візою
  2. Посвідчення водія. Якщо воно не міжнародного зразка, то сертифікований перекладач повинен заповнити форму 4030 і надати лист від роботодавця, що він є сертифікованим перекладачем і володіє обома мовами (в нашому випадку Українська та Англійська). Міжнародне посвідчення водія можна отримати в Україні у сервісних центрах МВС. Ну принаймні так гугл сказав, а як там насправді я не знаю.
  3. Форму I-94
  4. Номер соціального страхування або лист про те, що вам такий номер не може бути виданий – і те і інше можна отримати в Social Security Administration.
  5. Лист від роботодавця для тих у кого віза H1B, а також, для тих у кого віза залежна від H1B, а саме H4 теж потрібен лист від роботодавця власника H1B візи. Лист повинні надати також ті, у кого віза E1, E2, L1, L2.
  6. З 16 травня 2017 року в Південній Кароліні необхідно 2 підтвердження проживання за вказаною адресою. У нас прийняли лист від роботодавця, де була вказана адреса і рахунок за електроенергію. Інші варіанти підтвердження проживання за вказаною адресою можна знайти тут.

Вартість теоретичного тесту – 2 долари. Вартість посвідчення водія – 12,50 доларів.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s