Про їжу в USA-щіні

Довго збирався написати цей пост і ось зібрався. Отож цей пост присвячується тому, що їдять місцеві, як українцю смакує місцева їжа, що з нашого звичайного раціона можна легко знайти в магазинах, а за чим треба їхати в спеціалізовані магазини.

Отож почнемо з їжі, яку їдять місцеві і які кухні доступні будь-де.

Я довго намагався зрозуміти, чи є в американців  такий термін, як національна кухня і зрозумів, що хоч американці – це нація емігрантів, але деякі особливості можна побачити не проводячи багато дослідженнь:

  1. До найбільш популярної їжі, яку їдять місцеві можна віднести гамбургери та сендвічі – в більшості закладів (якщо заклад не спеціалізований наприклад на японській їжі) є десятки різновидів гамбургерів та сендвічів і обрати найкращий – це справа не з легких.
  2. Якщо американці готують (саме готують, а не гріють якийсь фастфуд) то це майже стовідсотково буде якась страва основною частиною якої буде м’ясо.
  3. Місцеві полюбляють фастфуд (не тільки той, що типу Макдональдсу), а їжу швидкого приготування теж – розпакував, поклав в мікрохвильовку і через 3 хвилини отримав страву. В місцевих супермаркетах є декілька рядів з холодильниками заповненими цією “їжею” і їх ми оминаємо.

Кухні, які найбільш розповсюджені (окрім всіляких закладів з номінально “американською” кухнею) це італійська, мексиканська, індійська, тайська, китайська та японська. На жаль в Гринвілі нема жодного закладу з українською кухнею. Хоча хто знає чи це погано… Американці люблять смачно та багато поїсти, чому б не надати їм смачну альтернативу?

Моя особиста думка, що місцева їжа – смачна, але вона з категорії прикольно спробувати, але через декілька днів набридає, і хочеться борщу з шматом сала та часником.

Щодо їжі до якої ми звикли вдома – майже все можна знайти. Складнощі виникли з наступним – хліб, буряк, гречка, пшоно, кускус, вівсянка, сало та чай.

Місцевий хліб дуже сильно відрізняється від нашого і, як на мене, схожий на той хліб з якого в нас зазвичай роблять тости. Тобто він майже ніякий. Приємне виключення – це свіжоспечені багети, які тут все ж були знайдені.

Буряк ми знайшли майже одразу, але в найближчому супермаркеті був тільки молодий і за ціною 3 бурячини за 3 долари. “Це трохи забагато для буряка” подумали ми і вирішили поки що буряк не купувати. Доречі цікавий факт – місцеві їдять листя буряка просто додаючи їх до салатів. Не куштував, як воно смакує, тож треба спробувати!

Гречка, пшоно та кускус… Ми звикли вдома їсти різні каші. А тут все не так просто. В більшості супермаркетів ти можеш обрати один з 20 видів рису чи 40 видів чечевиці та бобових (в нас такого різноманіття я не бачив), а ось кускус – один тип і дуже дорогий, а за гречкою та пшоном треба їхати тільки в спеціалізований магазин. Так-так, в звичайному супермаркеті їх нема. Дуже цікава ситуація з вівсянкою – можна обирати серед десятків видів вівсянки з різноманітними додаваннями та ароматизаторами, а ось чисту вівсянку без всіляких смаків – тільки один артикул і то заниканий кудись на нижню полицю…

Сало, як багато в цьому слові для серця українського злилось. Без сала довелося жити майже місяць, що для мене було цікавим випробуванням. Але після поїздки у віддалені магазини – сало було знайдено. В першому магазині продавчиня рекомендувала “Н’ю-йоркське” сало 🙂 доречі було непогане! В другому місці був велетенський вибір м’яса і можна було обрати що і звідки відрізати, тож я пояснив що хочу шмат сала чим здивував продавця – кому може нафіг знадобитися шмат свиного жиру? Вже вдома я це сало обробив і засолив. Ось що приблизно з цього вийшло:

І останнє з того, що непросто знайти – чай. Місцеві, в більшості, заварюють чай в пакетиках (а всі ми знаємо що чай з пакетика – не дуже й то і чай), але, оскільки чай ми любимо, цінуємо і п’ємо навіть коли спекотно (чим викликаємо подив в аборигенів), вирішили не ставати на цю слизьку доріжку пакетикозаварювання і шукати нормальний чай. Тільки в третьому чи четвертому супермаркеті, який ми відвідали ми знайшли нормальний чай – але тільки 2 різновиди – English Breakfast та Earl Gray, але що поробиш – в степу і хрущ – м’ясо.

І наостанок перелік місць, де можна придбати їжу ближчу до звичної нам:

European Market – в цьому магазині можна придбати багато чого від ікри до барбарисок, від чаю до сала. Коли ми завітали до цього магазину вперше ми купили півтора кіло буряка, гречану крупу, сало, півтора кіло чаю та БКК-шних “Малюток” – скучив за сушками страшенно.

Whole Foods Market – в цей супермаркет ми завітали того ж дня, що і в попередній, тому купувати теж саме не стали, але в цьому магазині можна придбати наступне з того, що важко знайти в інших супермаркетах – по-перше це сало (саме в цьому місті ми придбали те свіже сало, про яке я писав), по-друге це крупи – гречана, пшоно та кус-кус та вівсянка (без всіляких ароматизаторів), на жаль не встигли на буряк, але він там був, тому що я знайшов цінник 🙂

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s